Масляна в 2017 році починається 20 лютого і триватиме до 26 лютого

Масляна в 2017 році починається 20 лютого і триватиме до 26 лютого

Оскільки питання, коли буде Масляна в 2017 році в Україні і якого числа, є дуже поширеним і актуальним, то ми спробуємо відповісти на нього. Отже, це свято починається 20 лютого і триватиме воно цілий тиждень, до 26 лютого. Ще одна назва Масляної — Сирна седмиця, оскільки  в ці дні, православні готуються до Великого посту, який починається після Масниці.

Масляну святкували в Україні ще в язичницькі часи, тоді, коли поклонялися Сонцю. Свято, за традицією, відзначалося в період весняного рівнодення. З приходом християнства всі язичницькі звичаї поступово викорінювалися, однак традиція святкувати Масляну залишилася. Завжди Масляна святкувалася перед Великим постом, причому щороку в різний час, оскільки  Великдень, яким закінчується піст, не має чіткої дати.

Одна з традицій Масляної неділі — поїдання млинців. При цьому у святковий тиждень православним забороняється їсти м’ясо, але ще можна їсти рибу, яйця, молочні продукти. За повір’ям, чим яскравіше і цікавіше прожити масляний тиждень, тим щасливішим і багатшим буде рік. На Масляну в 2017 році, як і раніше, будуть спалювати опудало масниці, яке роблять з соломи і вдягають у перший день святкового тижня, а в останній день його спалюють.

Масляна в Україні в 2017 році буде поділятися на два періоди: вузьку Масляну і Широку. Вузька Масниця триває з понеділка по середу, в цей час дозволялося працювати, а от з четверга починається Широка Масляна, коли всі роботи закінчувалися.

Кожен день масляного тижня має свою назву, що визначає його традиції та обряди.

Понеділок — «Зустрічі». В цей день заміжні жінки вирушали в гості до батьків, а ввечері до них приєднувалися і свекор зі свекрухою. В цей же день всім селом виготовляли опудало зими, яке вдягали в старі одягу і возили по вулицях.

Вівторок — «Загравання». Це день, в який традиційно дивилися наречених, сваталися і знайомилися з майбутніми родичами, називається «Загравання».

Середа — «Лакомка». Саме в середу зять обов’язково повинен сходити до тещі на млинці.

Четвер — «Розгул». Самий веселий день Масляної, який недарма має таку назву – саме з четверга починалася Широка Масляна, розгорталися народні гуляння і припинялися будь-які роботи.

П’ятниця — день, коли зять повинен був проявити гостинність і запрошені на млинці тещу.

Субота — «Посиденьки зовиці». Для заміжніх жінок у цей день наставала час запросити в гості зовиць і мужнину рідню.

Неділя — «Проводи». Кульмінація святкування наступала в недільний день, який також носить назву «Прощена неділя». Обов’язкові традиції цього дня — звичай просити прощення за можливі образи, поминання покійних та урочисте спалювання опудала зими. Попіл, що залишився від обрядового вогнища, розвіювали на полях, закликаючи урожайний рік.

Масляна

Частування

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум’яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

Традиції

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м’ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м’ясною.

У п’ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості в будинок тещі.

 Розваги

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов’язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом’яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції.

Тож не забуваємо історичні та культурні надбання українського народу та бажаємо приємних та веселих свят!

 

Новини за темою: Хрещення Господнє: що можна і не можна робити в цей день

Написано Народна Україна

Загрузка...

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *